Свято рідної мови у Деренковецькій гімназії
«Мова – це доля народу України. Вона залежить від того, як ревно ми всі плекаємо її», – стверджує Олесь Гончар.
Плекати рідну мову вчаться у нашій школі постійно: щоденно, щорічно, повсякчас! Сьогоднішнє свято об’єднало весь педагогічний колектив школи. Робота кожного вчителя впродовж дня сприяла відтворенню багатства рідної мови як духовної святині. Утвердженню цієї цінності в душах учнів були присвячені тематичні уроки у 5-9-х класах: «Рідна мова – серця мого подих». Школярі скористалися складнішими формами мовного багатства. Це були крилаті висловлювання про мову, народні традиції. Звернулися учні й до заповітів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко, митців Надросянського краю любити, оберігати й плекати рідну мову.
Спільними зусиллями всіх учнів школи створили Дерево роду мови, на якому розмістили у кольорах веселки побажання їй розвиватись, процвітати, єднати всіх у міцну та згуртовану націю.
